Змінити Мову
» » » Зміни у законах України щодо прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Зміни у законах України щодо прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

До «Урядового кур’єра» надходить чимало запитань від переселенців зі сходу України, які стосуються правових аспектів їхнього життя на новому місці. Ми попросили юристів Всеукраїнського благодійного фонду «ГОРЄНІЄ» надати роз’яснення нашим читачам.

Консультує юрист Олена МАНЬКО

Зміни у законах України щодо прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Зміни у законах України щодо прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Моя родина змушена була переїхати з Донецька на Черкащину. Нам розповіли, що на початку цього року було внесено зміни до законодавства щодо прав переселенців. Хотілося б дізнатися детальніше, чого саме стосуються ці зміни.

Артем ПОСПЄЛОВ,
переселенець із Донецька

— На жаль, не всі внутрішньо переміщені особи обізнані щодо своїх прав та свобод. Некоженпереселенець, наприклад, потрапивши до лікарні, нагадає лікарям про статтю 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». А в ній ідеться зокрема про те, що…

Із 13 січня 2016 року набув чинності Закон №2166 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Порядок забезпечення цих прав ще має бути врегульований. Ключові ж новації закону такі:

Тепер переселенці отримуватимуть безстрокові довідки про статус внутрішньо переміщених осіб. Раніше такі документи діяли лише шість місяців. Відтепер же підтверджувати свій статус кожні півроку не треба.

Скасовано необхідність ставити штамп міграційної служби на довідці ВПО.

Гарантії прав ВПО відтепер мають навітьгромадяни, які жили на тимчасово окупованих територіях без відмітки у паспорті про реєстрацію місця проживання.

Щоб довести проживання в зоні конфлікту, достатньо: військового квитка, трудової книжки, документа, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, медичних документів або навіть фотографій чи відеозаписів. У такому разі відповідні органи ухвалять рішення про видачу довідки ВПО протягом 15 днів. Рішення про відмову у видачі довідки надаватимуть у письмовому вигляді із зазначенням підстав відмови. А значить, це рішення можна оскаржити в суді.

Дуже важлива зміна: відтепер можна написати заяву про припинення трудових відносин безпосередньо в центрі зайнятості за місцем нинішнього проживання ВПО. Це дуже актуально, якщо людина не звільнилась, а прийом поштових відправлень на або з території, де вона працювала, неможливий.

Якщо переселенець добровільно повертається додому — на тимчасово окуповану територію — на тривалий термін, він зобов’язаний повідомити про це орган, який видав йому довідку ВПО. Причому не пізніше ніж за три дні до дня від’їзду. В іншому разі за 60 днів відсутності дію його довідки скасують.

Згідно з новим законом, внутрішньо переміщені особи мають право на забезпечення лікарськими засобами та надання необхідної медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров’я.

Чи можна не платити судовий збір, захищаючи свої права?

Чи мають право вимушено переміщені особи з Донецької області до Дніпропетровська, подаючи позов до суду, не сплачувати судовий збір?

Максим ОЛЕКСІЄНКО,
м. Дніпропетровськ

— Приводів звертатися до суду в переселенців багато. Але захистити свої інтереси вдається не кожному — судовий процес влетить у копієчку. Найчастіше судовий збір в Україні становить 40% мінімальної зарплатні — 551 гривню. Не жарт, коли потрібно годувати сім’ю, а живеш у чужому місті без роботи.

Розв’язання проблеми є, проте знають про це, на жаль, не всі. Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» дає можливість відтермінувати, розстрочити або зменшити судовий збір. А в деяких ситуаціях — навіть скасувати.

Для цього потрібно:

— Написати клопотання про відтермінування, розстрочку, зменшення або звільнення від судового збору.

— Довести, що майновий стан не дає змоги оплатити судовий збір.

Власне, це єдиний привід для суду скасувати, відтермінувати або розстрочити збір. Тому до клопотання потрібно прикріпити докази неможливості його оплатити: довідку про доходи або, наприклад, про склад сім’ї, про непрацездатного родича на утриманні, банківські документи про брак грошей на рахунку, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.

Клопотання можна викласти в заяві або скарзі, які ви подаєте в суд. А можна й окремим документом. Якщо суд вважатиме докази, які ви йому надаєте, переконливими, він затвердить клопотання.

Матеріал підготувала Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Украина онлайн Рейтинг@Mail.ru